Згорни мене в ковдру й назавжди залиш біля себе. Заховай від усіх, зберігай за десятком замків. Щоб ніхто не знайшов ні на нашій землі, ні на небі. Ані в книзі Гюго, ані серед віршових рядків.
Поклади мене там, де я буду до тебе найближче. Де я зможу завжди відчувати те саме, що й ти.Щоб відразу ж, почувши твій голос, коли ти покличеш. Мала змогу, якщо то потрібно, на поміч прийти.
Бережи від засухи і сонця, дощу і морозу. Від лукавих людей і від злих ненаситних очей.Захисти від брехні, що по венам, мов доза наркозу.Проникає у мозок й думками повільно тече.
Ти так близько тримай, щоб ми стали, немов одне ціле. Щоб на відстані знав, як у грудях у мене болиш. Загорни мене в ковдру, хай ніч нас обіймами прийме. Поцілуй у плече і у серці назавжди залиш.
— Я цілий рік відкладала на свою мрію, а тепер маю оплатити відпочинок твоїй матері?…
Щомісяця одне й те саме. Ця квитанція на оренду ніби глузувала з Тетяни, яка сиділа…
Телефон дзвонив, не перестаючи. Світлана насилу розплющила очі, простягла руку до тумбочки, подивилася на екран…
- Ти знущаєшся? Знову дай? Я ж лише тиждень тому тобі п'ять тисяч переказав! Куди…
- Так ось який ви будинок купили? Гарний, просторий. А що, двох квартир вам замало?…
— Що ти тут витворяєш?! — Даша зірвалася на хрип, щойно переступила поріг власної квартири.…