Зазвичай після роботи додому Наталя дістається громадським транспортом. Але того дня голова була дуже важка і захотілося подихати. Вона вирішила прогулятися парком і помітила там маленьку дівчинку. Одна, без батьків, сиділа на лавці і хнюпала. Жінка побачила, що мала легко одягнена і до того ж боса, хоча на вулиці було досить прохолодно.
“Що трапилося? Чому ти одна, де твої батьки? — спитала Наталка, підійшовши до дитини.
Дівчинка була налякана, але відповіла:
«Тато забрав мої кросівки, щоб їх продати. А я побігла за ним, але не змогла його наздогнати. Це була моя остання пара взуття!».
Наталя одразу зрозуміла, що дівчинці не варто повертатися додому. Тому вона вирішила не везти її до поліції, а зателефонувати до своєї подруги та за сумісництвом соціального працівника з органів опіки.
Наталя розуміла, що ризикує, але серце підказувало, що треба вчинити саме так. Тим більше, що ні вона, ні маленька Оля уявлення не мали, де її батько і як дістатися до її будинку.
Дівчинка довірилася незнайомці. Наталя взяла Олю на руки і насамперед вирішила її нагодувати. У кафе малеча накинулася на їжу, ніби не їла останні кілька днів. А коли вони прийшли додому і Наташа розклала для Олі диван, та тут же заснула.
Вранці приїхала подруга Наташі та привезла для дівчинки одяг та взуття. Було вирішено звернутися до поліції та органів опіки. Поки розшукуватимуть батька Олі, вона офіційно зможе перебувати під наглядом Наталії. Тільки довго чоловіка шукати не довелося. Буквально за день він з’явився сам.
Наталя прокинулася від гучного стуку у двері. Здавалося, ще трохи і їх просто виб’ють. Жінка не на жарт злякалася і подивилася хто там. За дверима стояв розлючений чоловік, він ледве на ногах тримався: чи то хмільний, чи ще чогось гіршого! Наталя відразу викликала поліцію, здогадавшись, що за гість її відвідав.
У цей момент незнайомець заволав:
«Паскуда, ти вкрала мою дочку! Відчиняй двері зараз же, інакше я за себе не ручаюся!»
Було страшно, але Наталя розуміла, що двері Олін батько вибити не зможе. Сил не вистачить. Добре, що поліція примчала дуже швидко. Таня теж одразу ж приїхала. Дізнавшись, що сталося, поліцейські повідомили, що мають провести буйного чоловіка до його будинку та оглянути житло.
Як соціальний працівник на огляді була присутня Тетяна. І вона здригнулася від побаченого. У квартирі не було нічого. Оля спала, мабуть, на худому матраці в кутку порожньої кімнати. У холодильнику нічогісінько, робоча лампочка була лише на кухні. І в цій непроглядній темряві не було жодного чистого куточку.
Поліцейські виявили у будинку гору порожніх пляшок. А в глибині кімнати Оліного батька знайшли дещо серйозніше. На чоловіка завели справу, і поки йшлося, Оля жила разом з Наталкою. Вони настільки зблизилися, що жінка вирішила вдочерити дівчинку.
Тетяна зробила все можливе, щоби це сталося. Останні півроку Оля більше не мешкає без батьків. У її житті з’явилася справжнісінька любляча мама на ім’я Наталя. І вона готова на все, щоб дівчинка нарешті стала щасливою!
