Liudmila

Дівчинка-підліток увімкнула камеру, подивилася в об’єктив і сказала: – Мій дід – зрадник! За добу ролик переглянула велика кількість людей. …А почалося все звичайнісіньким чином – з борщу.

– Та навіщо він мені потрібний? – Усміхнулася подруга. – Так, тимчасове захоплення, пустощі. Він говорить про весілля, а я шукаю привід розлучитися. Смішно ж… Яна дивилася на

Я стояла в черзі й злилася. На чергу, на касирку, яка пробивала товари так, ніби кожен штрих-код вимагав окремого роздуму. На стареньку жінку попереду, яка ледь переставляла ноги

Тетяна прибрала в хаті та вимкнула пилотяг. Весна, треба ще веранду впорядкувати, вікна там вимити. Пилу зібралося достатньо. Вона спеціально взяла тиждень відпустки перед травневими, разом зі святами

Мати сиділа на краєчку дивана. Як гостя у своїй квартирі. – Мамо, ну ти ж розумієш … – почала Свєтка, розглядаючи свої нігті. Манікюр свіжий, дорогий. Перламутровий. –

Ранок був сірий і прохолодний. По вулиці тягнувся звичайний міський шум: рідкісні машини, гуркіт автобусів, кроки людей, що поспішають у своїх справах. Ніхто не звертав уваги на худого

Олена зателефонувала в середу ввечері – голос був радісним, як завжди, коли вона щось затівала. – Катю, ми влаштовуємо Софійці День народження у «Казковому світі», у суботу. Приходьте

– Ніно Федорівно, ви зможете завтра посидіти з Мишком? Усього на годину… – спитала Христина. У слухавці повисла тиша, і Христина притиснула телефон до вуха, чекаючи на відповідь.

Олексій та Віра зустрілися на дні народження спільного знайомого. Йому було двадцять сім, їй – двадцять п’ять. Він одразу наголосив на її спокійній впевненості. Віра не намагалася здаватися

– Мамо, ну відчини двері! Мамо, прошу, будь ласка… – благала Вероніка. Вероніка била по обшитих дермантином дверях знову і знову, вона знала, що батьки вдома – за