– Не говори так про батька! – Він мені не батько! Мамо, я не можу мовчати! Досить вимагати, щоб я його так називала, – верещала дочка. – Він через день ледве на ногах стоїть
– Соня, сідай їсти, – сказала Алла, ставлячи на стіл тарілку з пюре та котлетами. – Не хочу, – миттю відсунула донька тарілку, опустивши голову. – Що означає
– Я ще молодий, мені лише сорок п’ять! А ти перетворилася на бабцю, на курку, – як хочеш, так і розумій! Я незабаром стану батьком! – Тату, ти ж дід? – Який я дід! Я вам пояснюю, що в мене буде дитина. Я не збираюся жити з бабкою, яка тільки й балакає про онука! Ти стара для мене
Валентина готувала вечерю, чекала на чоловіка. Трохи пізніше повинна приїхати донька з онуком на кілька днів, доки її чоловік у відрядженні. У вихідний вони всі разом хотіли поїхати
– Ірино, не ганьбись! Потім сама назад проситимешся! Пошкодуєш же через дві години, – мимрила свекруха. – Про що пошкодую? Про вашого сина з причепом? І до кого проситись? – Запитала Ірина. – До чоловіка, який вирішив розпорядитися моєю квартирою, та моїм життям?
– Ти мені пропонуєш кинути дітей? Так? Не знав, що ти така жорстока, – сказав чоловік. Ірина бачила, як агресивність Олега зростає після її відмови. Він стояв у
Зрада від найближчих…
– І коли ти поїдеш назад? – Запитала Рита. – Мамо, ти що, виганяєш мене? – Усміхнулася Віка. – Звичайно, не виганяю, але в тебе сесія! Коли взагалі
– Тобто витрачати мої накопичення на твою машину – це корисна й спільна справа, – повільно сказала Катя. – А зареєструвати наші стосунки офіційно – це марна метушня та формальність
– Тобі вже двадцять вісім років, Катю, а ти все принца на білому коні чекаєш! У твоєму віці в мене вже було двоє дітей, а ти все перебираєш!
– Мамо, я за тобою! Досить тобі тут без діла стирчати! Мені дітей нема з ким залишити! – Тож давай, збирайся, поїдемо в місто! І поспішай, у мене немає вільного часу! Мамо, швидше! Христина моментально вирішила, що має право заступитись за подругу. – Софіє, твоя мама нікуди не поїде! Ми тут весь місяць відпочиватимемо, хіба ти не знаєш?
– Може, на дачу разом рвонемо? – Запропонувала Христина. – Відпочинемо, попліткуємо, новини перетремо? Ти як? Христина змовницьки пограла бровами. Мирослава радісно посміхнулася й одразу кивнула, ніби тільки
Віка сиділа у перукарні та випадково побачила у вікні свого чоловіка з дівчиною. Вона відразу зрозуміла, що вони не просто знайомі…
Віка сиділа в м’якому кріслі перукарні на проспекті Миру, поки майстер спритно накручував їй локони. Запах лаку для волосся змішувався з ароматом дорогої кави із сусіднього кафе. П’ятниця,
Свекруха скаржилася всім родичам, що її голодом морять, доки невістка не ввімкнула відео…
– Та ніяково якось, – “господиня їсть ікру, а я тут зі скоринкою сиджу”. – Та ти не соромся, Тамаро, бери салат, – тітка Валя голосно сказала це,
– Ми ж батьки! Ми для всіх намагаємося…
– Вікторіє, нас запрошують на новосілля! – На новосілля? Хто запрошує? – Батьки, вони купили дачу. Все життя мріяли. – Дачу? Їм уже по шістдесят п’ять. Вони добре
– Племінниця зовсім знахабніла – думає, раз я самотня, то можна в мене жити вічно…
Валентина жила сама – і це було її рішенням. Сім років після того, як овдовіла, вона вибудовувала свій уклад: тиша вранці, кава в той самий час, книга вечорами,

You cannot copy content of this page