Liudmila
Генка стояв посеред гамірного базару, стискаючи в кулаці єдину монету. Одну гривню. Цілий стан для семирічного хлопця, особливо коли живіт так зрадливо бурчить, що здається, його чують навіть
– Ти знову збираєшся йти у цій сорочці? Олександре, у тебе там пляма від кетчупу з минулого разу! – Надія ледь утримала роздратування, дивлячись, як чоловік риється у
– Ти що, під мухою? – Здивувалася Катя, стоячи в передпокої з малюком на руках. – Так, трохи, – похмуро відповів Євген, зняв черевики й недбало кинув їх
– Якби я хотів колупатися в землі, я поїхав би в село до твоєї матері! – невдоволено відповів Роман. – А я купив дачу, щоб тут відпочивати! –
Сонце, пробиваючись крізь фіранки, висвітлило на столі м’ятий папірець – рахунок за борг. Ліза, насупившись, підняла його. «Комуналка. Приміщення під крамницю. Чотири тисячі гривень». Чотири тисячі, які, здавалося,
– Наташ, ну ти ж не відмовиш, правда? – голос тітки звучав лагідно, ніби це вона надавала послугу, а не просила допомоги. Наталя завмерла біля вікна, заплющивши очі.
– Слухай, я щойно бачила твою маму… – голос подруги у слухавці звучав зніяковіло. Ганна відірвалася від документів, насупилась. – І що? – Та вона… Ну, я не
– Іване! Ми з тобою разом п’ять років! У нас ростуть діти! Про що ти взагалі говориш? Олена вийшла заміж за Івана з любові. Молода, щаслива, окрилена, вона
– Знову ці дешеві цукерки? – Лариса гидливо відсунула пакет. – Тату, ну скільки разів казати – не носи ти ці подарунки. Олеся розпещена іншими солодощами. Василь Григорович
– Ти бабусі сьогодні дзвонила? – поцікавилась Валентина. – Ні, не хочу, – розтягуючи слова, відповіла їй дочка і ліниво махнула рукою убік. – Завтра подзвоню. – Лізо,