Liudmila
– Андрію, що у тебе там з квартирою? Коли виставиш на продаж? – А чому я маю її продавати? У нас все є, квартира, машина, дача, на якій
– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію
– Пішла геть, щоб я тебе більше ніколи не бачила! – Валя кинула в сестру перше, що потрапило під руку. У Світлану полетів кухоль, жінка встигла сховатись за
Людмила та Микола щойно почули від Артема його прохання – ні, навіть вимогу – допомогти йому з покупкою квартири. – Мамо, ну ти ж знаєш, як зараз важко
– Ваня, а чому ви з сестрою ще не зібралися? – здивувалася їхня мати, коли зайшла в кімнату до сина, і зазирнула у сусідню кімнату дочки. – Тому,
– Галю, одумайся! Що ти твориш? Не буде він твоїм ніколи! Чужий, одне слово! Як ти, наївна, не розумієш цього! Адже знаєш, навіщо приходить він до тебе. Натішиться,
– Раю, ну ось навіщо тобі це треба? Дача ця? Замучишся грядками займатися! Це ж таке звалювати на себе… У вашому віці! Про що ви думаєте? – Рая,
– Знаєш, у чому твоя проблема? – Віктор відсунув тарілку з незайманою вечерею. – Ти навіть не розумієш, наскільки це все безглуздо. Валерія завмерла біля кухонного столу. Двадцять
– Ми ж домовились, що Вітька житиме у нас! Невже не можна було зі мною порадитися, перш ніж віддавати? – кричав Герман на Лєру. – Та що такого?
Бабуся виросла, як з-під землі. Щойно встигла загальмувати. Вже хотіла вийти, та сказати пару лагідних слів, але її схожість з моєю бабусею, мене зупинила. А коли жінка заговорила,