Liudmila
– На вулиці вже темно, Сергію, — злякано промовила я, — вже дев’ята вечора. І злива глянь яка! А ще й грім, і блискавки. Мені страшно! – Нічого
Син поїхав до батька у вихідні. Дзвонила, спитала, коли на нього чекати. Єгор попросив телефон сина під час мого дзвінка. – Аліментів нині не буде! Ми до стоматолога
– Катя вдома! Начхати їй на твої безглузді поради! – надійшло повідомлення від мами. Ну, раз начхати, то нехай і далі живе з мамою і не скаржиться. Молодшій
– Дочка пожартувала, так пожартувала, що невістка тепер зі мною навіть не вітається! Пояснювати й доводити нічого не буду! Якщо совість дозволяє Вероніці так поводитися, то Бог їй
– Мамо, дай попити, бабуся підлогу в під’їзді миє, пити хоче, — з таким проханням зайшов додому мій семирічний син. Знайшла на кухні порожню пляшку, не кухоль же
Мені було двадцять років. Я працювала, та жила з мамою. Прийшло мамі в голову завести собаку. Взяла вона цуценя, спочатку сама вигулювала, сама годувала. З’явився у мами залицяльник,
Крани у квартирі капали роками, ну нехай не роками, але все ж таки довго. Рулон лінолеуму пролежав майже рік, пральна машина лише недавно перестала намагатися втікати з ванни
Сестру кинув хлопець, коли дізнався, що вона у положенні. Мама вмовила Юлю не позбавлятися від дитини. Жили вони разом, тим більше мама обіцяла допомогу та підтримку. Та й
П’ятниця, вечір, чоловікові зателефонувала сестра: – Крісло на ногу впало, нога набрякла і болить, треба в травмпункт. Приїдь, будь ласка, посидь з дітьми, бо чоловік на добу пішов.
– Брата та невістку кликати будеш? – запитала мама. – Так… Весілля буде у лютому, а дитина у них з’явиться у серпні, це їх молодшій дитині буде тільки