– Мені твоя бабка з такими закидами тут не потрібна! Вибирай: або ми, або вона, – сердито прошепотіла дружина
– Мені твоя бабка з такими закидами тут не потрібна! Вибирай: або ми, або вона, – сердито прошепотіла Інна. Олексій відсахнувся від цих слів так, ніби дружина його
– Ти зрозумій, мені цього року тридцять, я дорослий мужик! І без машини! Для чоловіка автомобіль – питання престижу! Скільки можна на громадському транспорті пересуватись? Не солідно! – Тож бери кредит під заставу квартири…
Геннадій ще тільки увійшов до квартири, а Ірина вже зрозуміла, що чоловік не в настрої. – Відмовили, – сказав він у відповідь на її запитальний погляд. – Шкода,
– Мене нічого не хвилює, нехай усі знають яка ти мати! – А ви яка мати? Сьогодні сороковини по вашому сину. Ви були на цвинтарі? Згадали його? Я ж пропонувала вам це зробити разом! – Відрізала невістка
Тетяна поховала свого коханого чоловіка та батька своєї дочки. Трирічна Аліса ще нічого не розуміла, тільки шукала тата. Вони з Олександром накопичували гроші, хотіли купити квартиру. Будинок бабусі
Провчила чоловіка – і було за що…
– Вітька, значить, з грошима буде, а ми без машини? – сухо поцікавилася я, роздивляючись свекруху. – Чудово ви придумали! – Насте, золотце моє, ти ж розумна жінка,
– Я все бачила, – прошипіла мама, щойно ми сіли в нашу стареньку “дев’ятку”. – Ти вважаєш мене сліпою? Ти весь вечір крутився навколо тієї білявки у червоному
– Я все бачила, – прошипіла мама, щойно ми сіли в нашу стареньку “дев’ятку”. – Ти вважаєш мене сліпою? Ти весь вечір крутився навколо тієї білявки у червоному!
– За батьком я б доглядала і все б віддала, щоб він був живий! Бачить Бог, він гідний захоплення! А вона… Вона не людина! Вона тварина! І я не хочу мати з нею нічого спільного. Вона мені не мати!
– Анька? Та кому вона потрібна? Нехай їде в дитячий будинок. – Тітко Маріє, шкода її, – сказала Ольга. – Тобі шкода? От ти й забирай, якщо така
– Ти даруєш синові свою квартиру, навіть не спитавши мене! Тому що це твоє особисте майно? Добре! Але тоді чому моя квартира, в якій ми живемо, раптом стала спільною? – Обурено запитала дружина
Сім років Марина та Денис прожили у її квартирі. Жінка купила цю двокімнатну ще до знайомства з майбутнім чоловіком. Накопичувала, оформляла іпотеку, сплачувала останній внесок із полегшенням. Квартира
– Не думала, що ти така! Сама на пташиних правах, а командуєш! – Обурено мимрила свекруха
Марина та Микита зустрічалися. Молодий чоловік жив з батьками. Марина винаймала квартиру. Затишна трикімнатна була розташована поряд з офісом, де вона працювала. Власники переїхали в інший регіон, а
– Знаю, мій вчинок був не найкращим, але ми, напевно, зможемо все виправити, як справжня сім’я, хіба ні? – Ні! Я вже знайшов собі сім’ю і зрадників пускати назад не збираюся
– А Васька де? Васьки не видно! Куди зникла, куди поділи… – серед натовпу родичів, що стовпилися на сходах лікарні, пройшов здивований шепіт. Будь Васька Василем, тобто батьком
– Віталік нічого не впізнає, обіцяю! Я мовчатиму, як партизанів. Він схопив мене за талію і притяг до себе. У цей момент зі спальні увійшов Віталік, вийшов і остовпів. Обличчя його було бліде, він стискав кулаки й пильно дивився на брата. Костя відскочив від мене так, ніби його вдарило струмом
– Віталю, ти хоч розумієш взагалі, що діється у тебе під носом?! – обурено спитала я. Але чоловік уткнувся в телефон і майже не звертав на мене уваги.

You cannot copy content of this page