Найважче війну переживають діти, особливо, якщо їх близькі родичі або батьки беруть участь у бойових діях. У такі важкі часи важливо правильно підтримати малечу та зменшити стрес.
Фахівці психологічного центру здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” розповіли, як це зробити.
Відверта розмова та пояснення
Варто пояснювати дитині, заради чого рідні воюють. Як дорослим, так і дитині легше долати випробовування, якщо вони розуміють їхній сенс.
“Ви можете пояснити, що «наш тато захищає нашу дорогу Україну. Він пішов на війну, бо він нас сильно любить, і він бореться разом з усією нашою відважною армією за те, щоби ми могли перемогти, щоб був мир, а ми мали щасливе майбутнє…”, – пишуть фахівці.
Повага та гордість
Допомагайте дитині відчувати гордість за рідних, за те, що вони причетні до великої справи.
Спеціалісти радять використовувати подібні висловлювання:
“Нам, звісно, дуже не вистачає батька, але ми знаємо, що він зараз там, де потрібно для нашої країни, ми усім серцем з ним і з нашим військом”.
Зв’язок
При можливості обов’язково давайте дитині поговорити з близькою людиною, яка перебуває на війні. При цьому важливо пояснювати, що це не завжди можливо зробити та що рідні можуть не мати доступу до зв’язку з огляду на обставини військової служби.
Запрошуйте також дітей малювати малюнки, записувати на диктофон послання, робити фото особливих моментів, щоби потім мати можливість їх надіслати, про них розповісти.
Поставте фотографію рідної людини, що служить в армії, на видному місці. Говоріть про неї, нагадуйте регулярно.
Фільтр новин
Звичайно дитина має знати, що відбувається на війні. Але важливо коментувати новини, пояснювати, бо вона може надавати цьому часом помилкових значень, надмірно переживати. Крім цього, пильнуйте, що дитина бачить і чує в новинах, обговорюйте це з нею.
“Повідомлення, що хтось загинув, вона може відносити до того, що це рідні, хоча насправді це може стосуватися зовсім іншої зони бойових дій. Слідкуйте, щоб дитина не була переобтяжена інформацією про війну, втрати, не мала доступу до контенту, що не є для дітей”, – підкреслюють фахівці.
Нормалізувати тривогу та смуток
Допомагайте дитині справлятися із тривогою, смутком. Ці почуття природні, тож важливо їх нормалізувати, розділити.
Спеціалісти радять казати дітям: “Ми теж сумуємо, що батько зараз не з нами. Ми теж усі тривожимось. Та ми віримо в нашу перемогу і чекаємо батька з війни”.
Проте не можна давати дитині стовідсоткових завірянь, що батько не може бути пораненим чи загинути, але важливо допомагати дитині жити із цією невідомістю і водночас надмірно не переживати:
“На війні так буває, що хтось гине чи отримує поранення. Ми теж переживаємо за тата та його побратимів, але віримо, що все буде добре. Але думати про це увесь час немає жодної користі — давайте краще перемкнемо увагу на якісь корисні справи”.
Залучати дитину до діяльності може бути найкращим способом долати тривогу, відзначають фахівці.
Будьте чутливі до потреб дитини, і до власних. Дітям важливо відчувати безпеку, то ж пильнуйте, щоб усі її найважливіші потреби були задоволені.
