-Влад, позич ласка 200 гривень, дуже треба, я скоро віддам.Не знаю, що на мене найшло,

Сталося все 16 років тому. Мені тоді було 14 і я вчився в 9-му класі. І була у нас в класі одна дівчинка, звали її Катя.Дуже красива і розумна. Претендувала на золоту медаль. Завжди п’ятірки, активістка в класі.Батьки її були в батьківському комітеті і вели теж дуже бурхливу діяльність в школі.Та й жили ми в одному районі. У сусідніх будинках.

Любила ця дівчинка всіх повчати, мовляв, ось ви погано вчіться і будете двірниками або в Макдональдсі працювати. Беріть приклад з мене. Пацани бігали за нею юрбами, але вона нікому не відповідала взаємністю.Воно й зрозуміло.

Після школи підготовчі курси, хотіла вступити в юридичний. І все робила для цього.Наші батьки постійно ставили її в приклад.Після 9-го класу наші дороги розійшлися, я пішов в ПТУ вчитися, вона далі в 10-11 клас.

Потім була зустріч випускників, і мене запросили, посиділи в ресторані і розлетілися хто куди.Потім, через кілька років, з’явився ВК, вона мене там знайшла та й інших однокласників і додала нас усіх в групу. За її фотках стало зрозуміло — у неї насичена бурхливе життя, поїздки за кордон і так далі.

Я з нею особливо не спілкувався, взагалі було на неї начхати. Але ще через півтора року, вона перестала викладати свої фотографії, стала рідко з’являтися в мережі.Загалом, віддалилася як змогла.І ось мені вже 30 років.

Іду я не поспішаючи по алеї, гуляю і чую, що мене гукають. Обертаюся, сидить жінка років 40, явно після якоїсь халепи або з бодуна.І продовжує: Влад, ти не впізнав мене?- Ні, ви хто?

– Ну, це ж я, Катя, пам’ятаєш мене, в одному класі вчилися.І тут до мене починає доходити. Це була вона.Та сама Катя з мого класу, відмінниця і приклад для наслідування.- Так, Катя, привіт, не впізнав.

— Як твої справи? Чим займаєшся?- Та нічим, працюю, так гуляю іноді.- Класно, а я поки не працюю тимчасово, звільнили.-А що сталося?- Так, там довга історія.

-Влад, позич ласка 200 гривень, дуже треба, я скоро віддам.Не знаю, що на мене найшло, але я дав гроші.І більше я її ніколи не бачив. І в соціальних мережах не зміг знайти. Ось так зустріч …

Author

Recent Posts

Кран, – що потік, слюсар Григорович, – який спав у моєму коридорі не тверезий і маленька дівчинка Татка, – яка стала для мене улюбленою онукою…

Самотня жінка мене зрозуміє. Потік кран! У суботу. Надвечір. А чоловіка нема... Особи моєї статі…

9 години ago

– Я тут на пташиних правах! Як щось трапися, я на вулиці залишусь.  – Я стелі робив, намагався для сім’ї, а ти мене за мужика не вважаєш

- Ти б хоч для пристойності документи зі столу прибрала, а то валяються, як макулатура,…

10 години ago

— Зараз порядного чоловіка з грошима вдень зі свічкою не знайдеш

Віка мимоволі сповільнила крок, коли їхня розкішна автівка підкотила до будинку Артема. Все навколо було…

12 години ago

– Навіщо я винайматиму квартиру, якщо у вас будинок великий? – Заявила сестра чоловіка

Катя та Сергій жили в будинку, який Каті залишила бабуся. Будинок був великий – два…

13 години ago

— Марино, мені не про квадратні метри зараз йдеться. Мені боляче, що мій чоловік поїхав без мене, бо його мати так захотіла

Чотири роки. Цього часу вистачить, щоб вивчити нову мову, збудувати дім, виростити сад. Олена ще…

13 години ago