З 18 років я жила в своє задоволення. Від чоловіків мені потрібене було тільки ліжко.
Я не зав’язувала відносини, не прагнула до сталості. Мій інтерес до партнера пропадав відразу після близькості.
У 22 роки, втомившись від низки нескінченних партнерів, як чоловіків, так і жінок, я знайшла одну людину і вирішила себе зламати.
Встала біля плити, поміняла номера, завели собачку, але мене вистачило рівно на півроку. Через півроку близькість з одним і тим же чоловіком стала випробуванням.
Мені це приносило мало задоволення, під різними приводами я уникала її, і дуже скоро в моєму житті з’явилося місце для зрад. Після кожної зради я відчуваю лише легку провину перед чоловіком і боюся зізнатися в своїй хворій пристрасті.
Тиждень тому до мене прийшло усвідомлення, що треба набратися сил, розповісти все чоловікові і піти, але я прив’язалася до нього за цей час і він мені дорогий, він став кращим другом, покровителем і шалено мене любить.
Але збираючись на чергову зустріч, я про це думаю в останню чергу. Мені шкода мого милого чоловіка, він не заслуговує такого ставлення, але зі своєю ненормальною пристрастю теж не можу впоратися.
Весілля було гучне, страви смачні, напої міцні, подарунки коштовні, але, на жаль, все це не…
Я перебуваю в шоці від того, що коїть мама та сестра. До сестри питань менше,…
Я не розумію, це зараз якась нова мода, що чоловік повинен "заслужити", щоб дитина, яка…
Теща звикла у своїй родині командувати та не чути відмови. Чоловік у неї давно у…
Мені тут колишній чоловік розплющив очі. Виявляється, якщо після розлучення дитина залишається з жінкою, а…
Моя мама зараз витрачає дуже багато сил, щоб налаштувати мене та дочку проти мого колишнього…