Кожен хоча б раз стикався з ситуацією, в якій потрібно заспокоїти іншу людину. Як зазвичай поводитись у таких випадках? Більшість починає говорити: «Заспокойся». Але хто-небудь бачив людину, яка б від цього слова перестала нервувати або злитися?
Навпаки, цей вислів діє на агресивних або засмучених людей подібно червоній ганчірці, якою тореадор розмахує перед биком на кориді. Тобто, воно посилює агресивність або ж істерику.
Але, якщо прохання заспокоїться діють з точністю до навпаки, то як же повернути людині адекватність? Не завжди можна просто піти «в сторону» і дочекатися, коли напад злості або ж істерика пройдуть. Іноді такої можливості просто немає. Так як же бути?
Ці фрази є свого роду кроками назустріч до того, хто потребує емоційного розвантаження, людської участі або ж в допомоги.
Крок перший. прохання
Перша фраза звучить так: «Будь ласка, говоріть трохи повільніше. Я хочу вам допомогти ». Зрозуміло, можливі варіанти закінчення фрази, наприклад, такий: «Я хочу вас зрозуміти». Вибирати їх слід, виходячи з конкретних обставин.
Сенс цього висловлювання в тому, що воно повністю ігнорує вигуки, лайку або ж сльозливі виливи людини і проникає прямо в свідомість. Як тільки до людини доходить сенс сказаного, вона «впадає в ступор» на мить і намагається вже більше виразно і осмислено вимовити те, що говорив сумбурно. При цьому вона вже починає заспокоюватися і «сортує» свої думки.
Крок другий. конкретне питання
Друга фраза звучить так: «Що ви хочете зробити?» Звичайно ж, вона може змінюватися в залежності від конкретної ситуації. У багатьох обставин більш доречне запитання: «Що я можу зробити?»
Сенс цієї фрази в тому, що вона пробуджує в людині процес мислення. У момент емоційного зриву задіюється найпримітивніша мозкова діяльність. Можна сказати, що розум в цей час спить, а висловленне питання його пробуджує.
Крок третій. Абстрактне питання
Ця фраза може бути абсолютно будь-якою, але вона повинна відповідати парі критеріїв – бути поза темою претензій, скарг людини і бути питанням до нього.
Це свого роду перемикання. Для того щоб відповісти, навіть найлютіша або засмучена людина задумається. Її мозок займеться новою проблемою і актуальність колишньої теми вже не буде настільки висока, щоб позбавляти його адекватності.
При необхідності заспокоїти іншу людину слід уникати в розмові будь-яких тверджень або ж закликів, вказівок. Мозок сприймає їх в момент емоційного зриву як виклик на боротьбу, додатковий подразник. Пам’ятаючи про це, можна впорається з будь-агресією або ж істерикою.
