Сьогодні, я вам розповім про мою боротьбу за майбутнє свого сина і повчання дружини на шлях істинний.
Відразу скажу, що моя люба ніколи не була “овуляшкой” і взагалі поважала логіку і міркувала завжди тверезо. Але гормональні зрушення або якісь вроджені рефлекси, пов’язані з вагітністю, внесли корективи в поведінку.
На перших місяцях вагітності улюблена почала читати і відписуватися на форумах пов’язаних з вагітністю. Що логічно я вважаю, але виникла одна проблемка.
Поведінка і манера спілкування стали змінюватися. Вона стала постійно говорити слово “дитинка”, потім “аналізікі”, “бахільчікі”, мене називала “папазюзя”!
Їжа у нас стала суто відварна, бо небезпечна для “дитинки”. З раціону зникали продукти, які жительки форуму вважали небезпечними. Наприклад картопля, тому що бульбами розмножується, а раптом на дитину проросте.
Апельсини -аллергія. Хрін, тому що гіркий. Ну і т.д.
Я вирішив “потерпіти” вагітність, всі справи, дах їде так буває. Після пологів начебто стало трохи краще. Сленг зберігався. Життя налагоджувалося. Звичайно зберігалася гіперопіка, страх за дитя, але без переборів. З форумом своїм вона теж закінчила. Тобто ідилія.
І тут ми пішли в садок … Я наполіг на цьому бо не дуже добре в 4 стінах сидіти. У дружини з’явилося більше вільного часу і вона знову засіла на форумах.
Там відбувалась повна вакханалія, манера спілкування випікала мозок будь-якій нормальній людині. “Годовасік” перетворили в “трьохгодовасиків”. Докладні історії про те, як чийсь син “насренькал колготусюкі”, “моя зязя продірявився обследусікі”.
Це була повна “жесть”. Це заразно! Перші повідомлення дружини були на людській мові, але потім настала швидка деградація, крім зміни мови, у пацієнта розвинулося порушення поведінки, вичитавши про мільйони хвороб і небезпек навколо, почалася гіперопіка. Вдома, в садку, всюди. Дитина не знала куди бігти і я вирішив взяти ситуацію в свої руки. Все таки моя дружина ще чула голос логіки і з цим можна було працювати.
Насамперед я напросився в гості до мого друга дитинства Колі. Коля із себе 2-х метрова шафа м’язів з блаженною посмішкою на обличчі.
Завдяки мамі “Миколка” в свої 30 не був одружений, зв’язок з дівчатами він мав звичайно, бо був атлет, але вони швидко збігали, бо “Миколка” відразу починав їх знайомити з мамою. Там вони виявлялися “повіями”, тобто Коля спілкується тільки з дівчатами у яких мінімум 2 вищих і хороша робота!
Ще “Миколка” з дитинства ходив в зал. Інші види спорту не можна. У футбол – ногу зламає, в баскетбол – око виколе, плавання – потоне. Був в школі спортзал, яким завідував фізрук, який був в ще тим ловеласом і мав вплив на жінок, в результаті мама погодилася дозволити ходити йому в зал.
Ходив до самої смерті фізрука, потім мама вирішила, що фізнагрузки добре і купила “Миколці” абонемент до залв. Собі теж. Було цікаво спостерігати, як мама в костюмі “міс борщ 1983” страхує Миколку при жимі 75 кг.
Чому 75? ну так щоб не поранитися і не пошкодитися. Микола багаторазовий чемпіон міста і області, майстер спорту, володар безлічі рекордів. Ну вірніше міг їм бути, якщо проводилися б такі змагання. Також Коля безробітний вже давно. “Колі потрібна хороша професія бажано закордоном”.
З огляду на що Коля безпорадний як дитина, його в “хороші” фірми не беруть. Ось так вони і жили не тужили, поки мама не застала його за не дуже приємною справою, якою він займався дивлячись еротичні фільми. Викликала майстра, щоб він почистив ноутбук від всіх тих фільмів. Згодом, коли давав свідчення у слідчого, програміст повідав, що такої колекції він в житті ніколи не бачив і дуже просив дати йому ноутбук на час, для відновлення даних.
А Коля після видалення фільмів, пару днів посумував, а на третій завдав своїй мамі травми. Викликав поліцію. Поліцію він дуже налякав, коли вони застали його, як сидів з блаженною посмішкою. Сталося це приблизно через 3 роки після мого з дружиною відвідування Колі з мамою …
Після я звільнив дружину від відвідування саду з дитиною. У них там постійно приходили якісь скандали, коли відбувалися травми дрібні або синці.
Син мій часто плакав і скаржився мамі, здатність стояти за себе поступово починала атрофуватися. Я провів з ним бесіду, що слабких бити не можна, а якщо хтось кривдить слабкого треба заступитися.
Після чергового інциденту матусі були здивовані, коли замість дружини побачили мене. Якийсь чоловік штовхнув сина, він впав, згадав нашу розмову і замість сліз почав ганяти кривдника по всьому саду.
За що мені і почала казати його мама. Я відповів, що її дитя саме винне і мій син вчинив правильно. Наступного разу вона підіслали чоловіка. той вирішив пригрозити наслідками серйозними. Я сказав, що все зрозумів і вийшов за територію саду, сина посадив в машину, а сам повернувся до входу, дочекався чоловіка і продовжив розмову. Чоловік кричав, махав руками. Я йому прочитав лекцію, що дружина у нього трохи неадекватна, а з дитини виросте нечемна дитина. Він мене вислухав уважно.
Мабуть робота була проведена, обидва стали спокійнішими і адекватнішима. До сина стали діти ставитися з повагою. Дівчата стали дарувати цукерки і всякі фрукти.
Одна навіть поцілувала в щоку. Правда це викликало напад ревнощів у іншої панянки.
Син випробував когнітивний дисонанс, оскільки не розумів, кому тут треба допомагати і був здивований таким шаленим натиском. Про цю особливість жіночої психіки я йому розповів вже коли він трохи підріс. А це окрема історія.
Ось так я допоміг синові не перетворитися в “Коленьку”, а дружину повернув в адекватний стан.