З Кирилом я познайомилася, коли мені було майже 30. Спершу навчалася, потім будувала кар’єру, було не до особистого життя. Звісно, романи траплялися, але нічого серйозного

З Кирилом я познайомилася, коли мені було майже 30. Спершу навчалася, потім будувала кар’єру, було не до особистого життя. Звісно, романи траплялися, але нічого серйозного.

Якось їхала додому з дачі на своїй старенькій машині. Зупинилася, щоб пропустити пішохода, а рушити вже не змогла. Увімкнула аварійку та почала дзвонити знайомим.

Це був вечір неділі, хтось не зняв слухавки, хтось вже випив. Думала викликати евакуатор, але суму назвали таку, що хоч плач. Вирішила голосувати на узбіччі, раптом хтось співчуває і допоможе дотягнути мою машину до міста.

За годину я вже була в розпачі. Машин проїхало дуже мало, та й ті не поспішали зупинятися. Стою біля свого мотлоху, плачу. І тут під’їжджає джип, виходять двоє чоловіків, пропонують допомогти.

Виявилося, водій, Кирило, господар автосервісу, а його друг – чудовий механік. На тросі вони довезли мою машину до СТО, а мене додому. Наступного дня мені зателефонували, сказали, що автомобіль відремонтовано і можна забирати. І ремонт мені не коштував жодної копійки – все сплатив Кирило.

Ми почали зустрічатися, а за пів року одружилися. Я вперше закохалася, і мені здавалося, що зустріла найкращого чоловіка на світі!

Мій коханий вже був одружений, вкрай невдало. Його дружина зраджувала йому з його ж другом. А коли очікувала дитину, сказала, що Кирило не є батьком її дитини. Забрала речі та пішла від нього.

Я дуже співчувала чоловікові та намагалася довести, що завжди буду поряд. Постійно говорила, що кохаю його і ніколи не зраджу. Що для мене він – цілий всесвіт, і ніхто інший не зможе стати кращим і ближчим, ніж він.

До того, що Кирило постійно переглядав мій телефон та сторінки в соцмережах, я ставилася спокійно. Розуміла, що обпікшись на молоці, на воду дмухаєш. І до того, що він завжди привозив мене на роботу і забирав із неї, теж. Я майже не користувалася косметикою та одягалася дуже скромно, щоб мій коханий був спокійним.

Кирило періодично несподівано приходив до мене на роботу, адже я працювала у чоловічому колективі. А коли він попросив звільнитися і знайти іншу роботу, у жіночому колективі, я вперше замислилась.

Адже моя робота мені дуже подобалася, та й зарплата була пристойною. Мені було дуже шкода звільнятися, ще й вигадувати логічну причину для начальства та колег, чому я йду. Але ж спокій чоловіка та його довіра важливіша, ніж решта. Я зважилася на звільнення заради коханого.

А потім виявилося, що я очікую дитину. Була щаслива, літала, мов на крилах, і передчувала, як зрадіє мій коханий. Чомусь була впевнена, що з’явиться син, як дві краплі води схожий на тата. З лікарні буквально бігла додому, емоції просто зашкалювали!
Прийшовши додому, поговорила із чоловіком і була шокована.

Виявляється, чоловік не хоче дітей, адже не впевнений, що ця дитина справді від нього. Кирило запропонував мені позбавитись дитини, але я була категорично проти! Адже цю дитину я дуже хотіла і вже кохала. Мені було прикро, що чоловік мені не довіряє. Адже я ніколи не давала приводу засумніватися у моїй вірності та й любила його всім серцем!

Кирило пішов і почав жити окремо. Сказав мені, що після появи дитини зробить тест ДНК, і якщо він справді батько цього малюка, повернеться і житиме з нами.

Період очікування був важкий – токсикоз та загроза передчасних пологів, потім кесарів розтин я пережила одна. Чоловіка не бачила, іноді тільки розмовляла з ним телефоном. Я дуже сподівалася, що після появи малюка все нарешті налагодиться. Мріяла про це і рахувала дні до повернення коханого.

Коли з’явився Сашко, з лікарні мене забирали батьки. А ще подружка Оксанка зі старшим братом. Чоловік теж приїхав, але коли побачив брата подруги, влаштував негарний скандал. І хоч би скільки я намагалася пояснити, що ми росли разом і просто дружимо, мене він не чув.

Звісно, ДНК тест ми зробили. Результати аналізу поїхали забирати разом із чоловіком. Я вірила, що нарешті Кирило зрозуміє, що Сашко його син, і все нарешті налагодиться.

Звичайно, тест підтвердив батьківство чоловіка. Втім, це було зрозуміло без тесту. Кирило прочитав документи, ми разом сіли у машину.

І раптом він розігнався до шаленої швидкості та сказав, що якщо я не зізнаюся, сином кого є Сашко і кому я дала грошей за підробний тест, він вб’є нас обох. Я дуже злякалась. Адже на величезній швидкості ми летіли прямо в будинок, і тільки в останню мить чоловік пригальмував.

Я зрозуміла, що покохала божевільного. І щастя чекати не варто. Приїхавши додому, розплакалася. В голову полізли погані думки, хотіла створити з собою страшне. Але потім подумала, кому я зроблю краще? Собі? Синові? Батькам?

Так, мені знадобилося багато часу, але турботи про сина, підтримка батьків та подруг допомогли мені. Нині живу з коханим синочком у батьків. А чоловіка нарешті викреслила із нашого життя.

You cannot copy content of this page