З одного боку гроші це не головне, а з іншого, я б так хотіла, аби в моїх дітей теж було по своєму кутку

Ніколи не думала, що мене теж буде стосуватися “квартирне питяння”. Та так сталося, що моя мама захворіла і покликала всіх нас до себе. Звісно ж, дай Бог їй здоров’я, але вона вирішила подумати про спадок завчасно, для того щоб не було потім ні в кого питань, щоб коли вона піде, то діти жили в мирі і злагоді.

І знаєте що вона собі надумала. -Я поділю квартиру між внуками, сказала моя мама. Чисто теоретично це б може і було справедливо,якби не одне але, я ж то думала що ділити будуть порівну, так ні, квартиру розділили на 5 частин.

Звісно квартира велика, в центрі, з гарним ремонтом і квадратурою, тому за неї 5 однушок спокійно можна було б взяти. Але справа не в цьому, в мене 2 дітей, в сестри теж 2, але вона чекає на 3, тому бабуся вирішила що це буде справедливо по відношенню до внуків, щоб нікого не обділити.

Я вирішила не сперечатися з волею мами, тимпаче що по однокімнатній мої дочки б отримали. Але тут приходить Юля, і заявляє що в неї двійня, тому я маю віддати одну з квартир.

Я не зрозуміла відразу, а ще, якщо чесно, я не дуже хотіла б ділити те, що по суті ще належить матері. Тепер моя мама сказала щоб ми самі вирішили як поділити спадок, а я не знаю як чинити.

З одного боку гроші це не головне, а з іншого, я б так хотіла, аби в моїх дітей теж було по своєму кутку. Я дітей більше мати не зможу, а от Юля не збирається зупинятися на тому що є.

Якщо ще через рік вона приведе на світ ще дитинку, то виходить що я маю віддати їй все майно. Я б не хотіла звісно сваритися, але і своїх дітей обділяти не збираюся.

Тимпаче, що доглядали ми за мамою коли вона хворіла 4 роки підряд доглядали разом, я і фінансово допомагала і сиділа з нею, дітей своїх лишала без уваги, а тепер лишаюся ні з чим.