Ранок видався дуже насиченим, я поверталася додому з роботи і була дуже сильно втомлена. До мене підбігла якась дівчина і почала кричати, навіть за волосся мене потягла трішки. В результаті я все ж її заспокоїла, мені 35, я струнка, але маю зріст в 180 сантиметрів, тому привести до тями дівчинку яка намагалася мене стукати своїми маленькими ручками не вартувало майже нічого.
Серед всієї сумбурної розмови все що я запам’ятала так це те, що вона кричала “ви, розлучниця, у нас 2 дітей, як вам не соромно, я знаю що ви зустрічалися вчора ввечері з моїм чоловіком, що вам від нього треба, він простий роботяга, не зможе ваші примхи задовольняти, і від дітей не відмовиться, так і знайте.
Я відчепила від себе цей ненормальний реп’ях і пішла додому. Пройшла буквально 200 метрів, і подумала. Стоп, вчора ввечері я зустрічалася з чоловіком якому продала свою стару клавіатуру, але більше нікого не бачила, може, може це вона щось наплутала.
Я повернулася назад і вирішила знайти цю дівчину, та їх вже ніде не було. Настрою вже не було теж, сон як рукою зняли, я пішла до парку, там міст гарний, люблю на нього дивитися коли мені сумно.
Але бачу якесь скупчення народу, і свого носа вирішила всунути. Стоїть значить моя красуня, та що мені половину волосся видерла на краю мосту і плаче, реве як білуга.
Я так зрозуміла стрибнути хоче. Не те щоб я її там намагалася зупинити, але навіщо мені в кармі така пляма нехороша, я підійшла, гукнула її.
Кажу, краще тоді вже під потяг, щоб напевно. А то тут не високо, скоріше за все ребра переламаєш і будеш овочем лежати, мені потім від тебе горщики носити, сама же казала в тебе діти.
Дівча злізло, я кажу, вчора дійсно бачила вашого чоловіка.Я знаю, ви в нього ще підписані Клава дешево. Вам не соромно, як ви могли до такого опуститися. Я розсміялася, мене Катя звати, а Клава це клавіатура до комп’ютера, я вчора продавала свою красиву, з блискітками, дешево, бо мені вона не треба вже.
Моє непорозуміння втерло сльози і заспокоїлося. Ми подружилися, а ввечері вона прислала мені смс про те, що виявляється він, тобто чоловік їй купив нову клавіатуру.
Ось так я стала Клавою, сама того не розуміючи, але попросила мій номер стерти, а то “Клава дешево” якось дуже дивно звучить.
Тетяна жила сама вже три роки, - сама собі господиня. Нікому не треба догоджати, ні…
- Марино, ти що, вчора в магазин не заходила? Ми начебто домовлялися... - Олексій відчинив…
У слухавці пролунав голос матері, різкий, як докір, і одразу ж Ольгу, або просто Льолю,…
Валерія щойно підрахувала, що за останні місяці гроші зникали, як вода крізь пальці, і ось…
- Я дивлюся, ти так і не розмітила грядки? Вікторія стояла посеред двору, уперши руки…
Важкий день тягнувся за Анастасією, мов виснажлива тінь. Плечі нили від напханої сумки, голова гуділа…