Нестерпна поведінка дітей – результат помилок батьків.

Чому малі діти маніпулюють батьками ще з пелюшок?

Так склалося, що радощі материнства іноді доводиться ділити з труднощами, які виникають в процесі виховання чада. Як то кажуть – малі діти, малі біди. Чим більше дорослішає дитина і пізнає цей світ, тим складніше стає батькам контролювати емоції, інтереси своїх дітей.

Зовсім часто можна бачити ситуацію, коли бідна мама розривається між побутом і дитиною. Але є і ті приклади, коли мама працює, встигає ходити на фітнес, в той час як дитина майже не капризує. Що довелося пройти в 2 випадку, і що чекає на першу жінку якщо вона не виправить все негайно?

Діти дуже швидко пізнають і вивчають емоції, вони починають розуміти, коли можна, коли ні. Основне що треба знати, то це те, що дуже важливо не сплутати їх розуміння.

Більшість дітей мають цікавість до всього, це природно. Іграшки, розважальні килимки і все те, що їм дозволяють, уже не цікаво. Інша справа, коли на горизонті з’являється якась нова, ще не підкорена вершина. Ще раз скажу, що це нормально, це виявляє інтерес дитини до розвитку.

І що робить мама? Звісно відчуваючи потенційну небезпеку не дозволяє. Дитина починає протестувати. Плакати, закочувати істерики. І, о чудо – мама, щоб уникнути крику і сліз ангелочка іде на поступки, дає теч що хоче маленьке чадо. Перший раз, другий, третій, п’ятий. Дитина звикає. Вона запам’ятовує, що якщо вона покривала чи плакала, то зможе досягти своєї мети.

Ні, звісно не можна лишати дитячі істерики без уваги, але і гостро на них реагувати також не бажано. Найкращий вихід – або пояснювати що так не можна, набираючись максимум терпіння, або ж просто брати дитя за руку я тихенько відводити в бік, нічого не кажучи окрім “не можна”.

Також важливо навчитися аргументовано пояснювати чому не можна робити тієї чи іншої речі. Дитина має розуміти, хоч на елементарному рівні, що всі дії несуть за собою наслідки.

Іноді, треба просто дати викричатися. Хоче дитина, нехай кричить. В межах розумного звісно. Коли скоплюються негативні емоції, дуже важливо щоб вони виходили. Тому якщо крик чи плач не є причиною болі, захворювання та інших серйозних проблем, то і покричати іноді корисно.

You cannot copy content of this page