Життєві історії
Не щастило Уляні із мужиками! Не щастило, і все тут. Перший, Дмитро, хлопчик ще зовсім, років їм було тоді по вісімнадцять, втік, злякавшись відповідальності. Уляна приїхала з невеликого
Барсік зник у п’ятницю. Ольга навіть не одразу кинулася, працювала допізна, потім готувала вечерю, розмірковувала, чим завтра порадує дітей. Дочка та син не так часто приїжджали зі столиці,
Зіна отримала листа від колишньої свекрухи. -Я вже й забула про її існування, – подумала Зіна. Листа читати було ніколи, тому вона поклала його в сумку і поспішила
Ліда і Сергій прожили разом 25 років. І раптом-розлучення. Що трапилося? Як люди, які прожили стільки років, можуть розбігтися? А діти? Ліда познайомилася з Сергієм, будучи студенткою, приїхавши
– Ніно Олександрівно, у вас все в порядку? – Аня дивилася на колегу по роботі і одночасно близьку подругу з тривогою. Ніна Олександрівна, а за стінами заводу Ніна,
Скоро чергова річниця весілля. Аня мигцем глянула на себе в дзеркало, виходячи з кабінету на обідню перерву. І зачіску потрібно поправити, і підфарбуватися… І посміхатися, променисто і загадково,
Чоловік поставив чайник. Віра дивилася на нього з коридору: він стояв біля вікна спиною до неї, у джинсах, які вона купила три роки тому, та у мокасинах, знайдених
Чоловік стояв за стовбуром величезного, розлогого дуба. Дерево хиталося під натиском сильного, пронизливо-холодного вітру. От от мав початися дощ. Пожухла, зім’ята трава із сухими суцвіттями, давала слабкий аромат.
– Варю, ти тільки не ображайся, але ця сукня на тобі скоро просто трісне по швах.! – Тася відставила кухоль з чаєм і з удаваним співчуттям подивилася на
– Не затикай мені рота! Ти хіба не бачиш, як вона поводиться з нашими дітьми? Зовсім осліп, так? – рвала і метала Влада. Антон роздратовано зітхнув і закотив