Життєві історії
Аліна тихо йшла квартирою і зазирнула на кухню. Нікого. Вона увімкнула світло, поставила чайник, взяла хліб і ковбасу, зробила бутерброди і так само тихо повернулася до кімнати. -Сплять?
– Ти рідну сестру хочеш здати? – обурилася мати. – Поки що про це не йдеться, – сухо сказала я. – Поки що? – перепитала мати. – А
– Мамо, я не зрозуміла, які шпалери? Катя говорила телефоном і втомлено опустилася на табуретку. За вікном червень, сонце, але настрою це не додавало. – Блакитні з волошками.
– Ні, все, годі з мене! – галасувала молода жінка, сердито кидаючи речі в валізу. – Приїхала, називається, до батьків! Думала, приймуть доньку, адже одна я в них!
Ранкове сонце пробивалося крізь жалюзі, малюючи смужки на кухонному столі. Віка налила свіжозварену каву в улюблений кухоль чоловіка – високий, керамічний, з тріщинкою на обідку. Поруч поставила тарілку
– Усі в місто тягнуться, а ти в села. Квартиру – то навіщо продавати, продай будинок у селі, а свекруху до себе забери. Може, пощастить, не довго протягне.
Варя із донькою вийшли з автобуса на краю села. Крізь сірі снігові хмари пробивалося сонце, мороз пощипував щоки, а від білого снігу так сліпило очі, що Іринка заплющила
Мати пахла черствим хлібом та ліками. Для Дениса цей запах давно став дратівливим чинником. Щоразу, коли він заходив у її маленьку хрущовку, йому хотілося якнайшвидше вимити руки. Вона
Павло глянув на свою дружину і скривився. Ну хіба з такою жінкою він колись одружився? Це ж колобочок якийсь. Маленька, кругленька, вся якась рум’яна. Надто гучна. Іде по
Брат привіз тітку Зіну відразу після роботи, він дуже поспішав. Тітка одразу ж пройшла до порожньої кімнати своєї сестри. Мами у Наталки вже немає три роки, кімната порожня