Важливо для початку розібратися з одним концептуальним питанням – навіщо білизну взагалі прасують? Це давня традиція, адже ми проводимо в ліжку третину свого життя, догляд за нею потрібен особливий. Раніше як було? У річці виполоскали, а далі гарячою праскою, щоб мікроби знищити. У сучасному світі все це здається давно неактуальним.
Зі слів моєї порадниці, тітки з Італії, з’ясувалося наступне: раніше прасування дійсно мало сенс як гігієнічна процедура. Зараз майже в кожній сім’ї є пральна машина і купа будь-яких миючих засобів, в тому числі антибактеріальних. Постільна білизна переться навіть при 90 градусах, навряд чи якась бактерія виживе.
Крім того, що в пралках присутні функції сушки і прасування, сучасні тканини мало потребують того, щоб їх після прання прасувати. Наприклад, шовк, поплін, ситець можна взагалі не прасувати, а льон і взагалі не має сенсу, тому що він мнеться від найменшого дотику. Якщо в тобі сильно страждає внутрішній естет, білизну після прання можна розправити, а потім скласти по шву – вона буде виглядати як попрасована.
Італійці взагалі вважають, мовляв, навіщо витрачати час і сили на те, що на наступний день прийме свій природний стан, тобто знову стане м’ятим? Навіщо навантажувати себе зайвими турботами і ще витрачати на це електроенергію? Вони вважають, що це просто сила звички, розставання з якою нічого в житті не порушить. Але вирішувати, звичайно ж, тобі.