Коли моя найкраща подругазаявила, що чекає дитину, я була на сьомому небі від щастя. Я дізналася про цю радісну подію навіть раніше, ніж її чоловік. З ним вона, до речі, розійшлася ще за рік до цього.
Каже, не зійшлися характерами. Але я знаю, що цей бабій просто знайшов собі іншу.
Пам’ятаю, як я тоді підтримувала Наталю. Була з нею поряд 24/7. Та й з дитиною помагала. Моїй доньці на той момент було вже 5 років, тож було простіше з усім справлятися. Та й чоловік мій був завжди на підхваті.
Ми з Наталею та Вітею знайомі ще зі школи. Разом на заняття ходили разом додому. Навіть у одному будинку жили! Ох і гарні часи були. Не те, що тепер, коли в пошуках безпеки нам з дочкою довелося тікати в іншу країну.
У Польщі ми були із березня 2022 року. Чоловік наполягав на тому, щоб я виїжджала, бо ніхто не розумів, чого чекати далі. Я кликала з собою Наталку. Але вона не могла поїхати. Все посилалася на фінансові проблеми, а тут у неї була хоча б стабільна робота.
Там за кордоном, я постійно підтримувала зв’язок із подругою. Хоча зовсім скоро почала помічати, що ми почали віддалятися одна від одної. Наталя менше мені дзвонила, а в мій день народження забула мене навіть привітати. Може, для когось це дрібниця, але мене це дуже засмутило. Адже ми стільки років знайомі!
Звичайно, Ната сльозно вибачалася, казала, що замоталася на роботі. Ми пообіцяли одна одній, що обов’язково відсвяткуємо всі свята разом, коли я повернусь.
А потім сталося те, чого я ніяк не очікувала від подруги. Виявилось, що вона чекає дитину. До того ж дізналася я про це вже на останніх термінах.
“Я не хотіла тобі говорити, щоб не завалювати тебе своїми проблемами”, – виправдовувалася Наталя.
Вона думала, що я й так з’їдаю себе в Польщі через почуття провини. Тут усі звинувачують себе у тому, що врятувалися, що живі. Але все це з вуст Нати звучало більше, як вигадана на ходу причина.
Коли подруга стала матір’ю, я вже була в Україні. Я не могла кинути її у скрутну хвилину, враховуючи, що про батька дитини не знала нічого. Допомога моя Наталі стане в нагоді ще не раз.
Мій чоловік теж робив все можливе, щоб допомогти матері одиначці. Він навіть візок їй купив за свої гроші. Звісно, я не заперечувала.
Але потім у моїй голові почав складатися пазл. Справа в тому, що дитина Наталі дуже схожа на мого чоловіка і нашу дочку. Ну от як ніби перед вами маленький братик моєї Ганусі.
Мене шокувала така схожість. А потім я вирішила порахувати, коли приблизно у Наталі мала статися зустріч з батьком дитини, враховуючи дату народження малюка.
Від цих математичних підрахунків стало трохи погано, тому що день Х припадав на період, коли я сама в чужій країні зустріла день народження. І я згадала, що і мій чоловік якось пізно про моє свято згадав. Казав, що на роботі замотався.
Подруга завагітніла від мого чоловіка. Я ніяк не можу позбавитися цих думок тепер. Але доказів у мене жодних. Може, я просто себе накручую? Не розумію, що мені тепер робити.
Вітя дійсно постійно допомагає Наталці, посилаючись на те, що в неї, крім нас, нікого більше немає. А раптом справа в іншому?
Відстань згубно впливає на відносини – це факт. Війна, що прийшла в Україну, зруйнувала уже не одну родину.
