Життєві історії 0
І тут у передпокої пролунав звук дверей, що відчинялися. Ірина обернулася, очікуючи побачити когось із запізнілих. У дверному отворі з’явилася Тамара Іванівна. Свекруха була одягнена в темний костюм, волосся акуратно укладене. Але в руках жінка тримала не пакет із їжею чи квітами, як заведено, а велику валізу на коліщатках — Раз мами твоєї немає, тепер я тут поживу. Місця вистачає
Ірина стояла біля вікна і дивилася на сірі жовтневі хмари. За склом повільно кружляло
Життєві історії 0
– Катю, навіщо ти так? – зітхнув він. – Ми ж можемо залишитися людьми. Стільки років прожили разом. – Залишитися людьми? – Катя нарешті обернулася і подивилася на нього. – Ти пів року жив на дві родини, брехав мені, цілував мене тими ж губами, якими цілував її, а тепер просиш залишитися людьми? – У тебе взагалі є совість?
– Так, моя хороша, я теж сумую, – тихо промовив Валентин, притискаючи слухавку до
Життєві історії 0
— Давай чек, — сказав він замість привітання. Олена мовчки дістала з кишені зім’ятий папірець і простягнула йому. Ігор узяв чек, пробігся очима по рядках, і обличчя його стало кам’яним. — Три тисячі вісімсот? За що? — За продукти на тиждень, — стомлено відповіла Олена, починаючи розкладати покупки по полицях. — Усе за списком. — За яким списком?
Олена повернулася з магазину з двома пакетами продуктів і неприємним передчуттям. Вона знала, що
Життєві історії 0
— Вона заявила, що моя мати, завуч школи, не змогла виховати власну доньку. Що я — егоїстка, яка мотає нерви її єдиному синові. Що я спеціально не даю тобі з нею спілкуватися. І що якщо так піде й далі, вона знайде спосіб «відкрити тобі очі» на ту потвору, з якою ти живеш
— Твоя мати сьогодні влаштувала скандал моїй мамі, приїхавши до неї на роботу! Вона
Життєві історії 0
– Це не вона пішла, а я її кинув! – Гордо заявив наречений
– Єгоре, ви розлучилися? Чому? Ганнуся ж була такою чудовою дівчиною… Невже не зійшлися
Життєві історії 0
– Пристойні люди, Людмило Вікторівно, не беруть чуже, – сухо кинула Антоніна
Людмила Вікторівна гидливо підчепила виделкою покупний пельмень. З тіста сиротливо вивалилася сіра м’ясна кулька.
Життєві історії 0
– А нічого, що в Яни є друг! – Ой, друг! Ти бачив його? Двічі погуляли, тричі в кіно сходили. Друг! Друг не наречений, не стіна – посунемо
– Сашко, нехай твоя сестра поїде з нами. Ми там із друзями посидимо, а
Життєві історії 0
– Юлю, ти повинна відмовитися від своєї частки! – без привітання заявила мати
– Юлю, ти повинна відмовитися від своєї частки! – без привітання заявила мати. Ольга
Життєві історії 0
— «Просто допомогти», «трохи», «тимчасові труднощі». Я це чую вже третій рік, Ілля. Скільки можна?
— Я не збираюся платити за твою родину, зрозумів? — сказала вона прямо, не
Життєві історії 0
– Мамо, не лай бабусю, – дивився на матір широко розплющеними очима Ромка. – А я обіцяю, що не буду вас з татом лаяти, коли ви старенькі будете
– Мамо! Ну ти знову! – Ніна з огидою зачинила кришку унітаза і натиснула

You cannot copy content of this page