У церковних канонах ніде не прописано, куди подіти торішню вербу, як і не сказано, що її не можна викидати. Але до освячених гілочок завжди ставилися з особливим благоговінням і пошаною, і досі не прийнято викидати їх у відро для сміття.
За старих часів не виникало питання, куди подіти торішню вербу, освячену на Вербну неділю. У кожному будинку за образами зберігалися, як обереги, гілочки верби до Великодня. Вони там нікому не заважали і не завдавали незручностей. Протягом року їм знаходили особливе застосування. А коли настав час розпалювати піч для приготування до свята пасок, сухі гілочки верби кидали у вогонь.
Господині вірили, що освячені гілочки верби, кинуті в піч, сприяють, щоб паски вийшли пишними, рум’яними і не розтріскалися. Коли закладали великоднє тісто у форму для випічки, біля бортика встромляли маленьку вербну гілочку, щоб верхівка біля паски піднялася красиво і не з’їхала. Чи то господині дуже старалися, чи верба допомагала, але великодня випічка завжди вдавалася на славу!
У божественну силу освяченої верби люди щиро вірили і використовували її гілки протягом усього року за будь-якої нагоди. До наступної Вербної неділі від старого букета з верби мало що залишалося. Але навіть крихітні прутики ніхто не викидав. Нам також слід дотримуватися цієї традиції.
Що можна зробити з торішньою вербою?
Щоб не виникало сумнівів, куди подіти торішню вербу, принесені з церкви вербові букети ставлять у вазу, наповнену водою, і гілки довго не зберігають. Потім вербу ще свіжішою висаджують у землю там, де їй зручно буде рости.
Якщо в тебе залишилася суха торішня верба, її краще спалити. Зручно це зробити під час вилазки на природу чи поїздки на дачу, коли захочеться розвести багаття, щоб посмажити, наприклад, шашлик.
Раніше люди вдавалися до допомоги освяченої верби. Наприклад, після відвідування церкви у Вербну неділю освяченими прутиками жартома хлестали всіх членів сім’ї, щоб їм супроводжувала удача і вони мали міцне здоров’я.
Жінки при надії носили при собі шматочки освяченої верби як оберег. А бездітні клали вербу в кишеню, щоб пошвидше стати батьками. Незаміжні дівчата, які бажають одружитися, ховали в одяг освячену гілочку, щоб швидше зустріти свого нареченого.
Інші традиції
Освячені вербові букети зберігали в будинку за образами, щоб захистити його від природних катаклізмів та залучити до родини благополуччя. У давнину під час пожежі освячену вербу кидали у вогонь, щоби скоріше її загасити.
Гілочки з Вербної неділі садили по кутках поля, щоб уберегти врожай від шкідників та природних стихій. Гілочку верби, принесену з церкви, садили неподалік будинку, якщо в сім’ї були дорослі діти, щоб вони швидше одружилися або вийшли благополучно заміж. Вважалося гарною прикметою, коли ця верба приживалася та пускала коріння.
Освячену гілочку верби клали в труну під час похорону, щоб захистити на тому світі покійника. Вірили, що верба допоможе його душі потрапити до раю.
Коли навесні вперше виганяли корову на пасовищі, брали до рук освячену гілочку верби і нею проводжали тварину в череду. Люди вірили, що верба захистить годувальницю від пристріту і в будинку завжди буде вдосталь молока.
Дотримуйся традиції і не викидай освячені предмети. Якщо навіть немає суворої заборони церкви виносити щось на звалище, то, згідно з звичаєм, так чинити з окропленими святою водою речами не заведено.
