Liudmila

Дмитро ніколи раніше не був такий задоволений своєю покупкою. Просторий будинок із шістьма кімнатами, лазнею та гаражем – що могло бути краще? А ще там було горище, яке

– Квартира наша, які ще спадкоємці? – не соромлячись, напирав Павло на свою тещу Марію Петрівну. – Що ви таке вигадали? – Квартира поки що моя, Паша, –

Світлані було всього тринадцять, коли доля завдала страшного удару – батьків не стало в автокатастрофі. А що родичі, запитаєте ви? Вони просто відвернулися! А дівчинка… Вона була особливою:

– Теж мені, родичі! Перший раз ні з чим їдемо! – Марина не приховувала обурення та розчарування. – І не кажи! Лише дарма тиждень відпустки витратили, та бензин.

– Ось тільки не кажіть, що ви на мене не чекали! Не треба робити таких облич! – цинічно промовила Лариса братові та невістці, яких вона розбудила своїм нічним

– Юля, – збентежено промовив чоловік, – Новий рік, мабуть, доведеться знову зустрічати в нас. Жінка, яка в цей момент прикрашала новорічну ялинку, завмерла з іграшкою в руках.

– Валеро, синочку, ти знову схуд? Тебе дружина взагалі не годує? Он як вона свекруху зустрічає – стіл порожній, – Валентина Петрівна з порога почала дорікати Олі. –

– Значить, і пенсію собі нашої коханої бабусі захопила, і всі гроші тепер собі привласнила? – обурювалися родичі. – Зовсім безсовісно робиш! Та ще й на Новий рік!

– Ну все, люба, — пролунав переможний голос Ігоря з передпокою, як тільки він переступив поріг квартири. – Тепер моя мама розпоряджатиметься твоїм майном, якщо визнає за потрібне.

Чоловік ще не повернувся з роботи, тож я на нього чекала, стоячі біля вікна, та глибоко замислившись. На душі було не спокійно. Я давно відчувала, як щось невидиме