Liudmila
– Оксано, дочко, а ти де? – Мамо, я затримаюсь на роботі. – А що трапилося? – Нічого не трапилося, мамо, просто мені потрібно доробити дещо. – А
– Вітю, ти уявляєш, Лєнка приїжджає! – радісно защебетала Галина, влітаючи в кімнату, де її чоловік звично залипав у планшет після роботи. – Яка ще Лєнка? – буркнув
Жанна нервувала в очікуванні своїх батьків, які мали приїхати на її весілля з іншого міста. Проте ті затримувалися, та погрожували не потрапити на церемонію реєстрації до РАЦСу. Через
– Зараз ви всі дізнаєтесь правду, – промовив Денис, відкриваючи ноутбук, – ви кажете, що через гроші ми розлучаємося? Маріє Геннадіївно, ваша дочка чотири роки мені наставляла роги!
– Римо, яка ж ти щаслива! Будинок – повна чаша, діти, чоловік добре заробляє… Подруга кинула погляд на Римму і замовкла. – Ну, і що ти замовкла? Продовжуй,
– Як це так? Ви ж мені обіцяли, Зіна! Це не по-людськи! Домовилися ж! – рука, в якій Ольга тримала телефон, тремтіла. – Домовилися! Але людина завдаток учора
– Ти справді думаєш, що я б тебе проміняв на іншу? Ти це серйозно? – Усміхнувся чоловік, не відриваючись від телевізора. – Лідо, ну що за нісенітниця? Ми
– Ну, привіт, мамо! Зустрічайте сина, любі батьки! – Саша, синку! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Якими долями? Чому не попередив? – А я вирішив
– Ну, чого дивишся! Не бачиш, батькові погано! Зганяй у крамницю, купи цілющої водички, – батько Поліни криво посміхнувся і, не зовсім твердим кроком, попрямував на кухню… –
– Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, –