Дитячі істерики мають дивну здатність в одну мить виводити з себе навіть самих люблячих батьків. Психологи розповідають про те, як впоратися з дитячими істериками, враховуючи при цьому почуття дитини.
Батьки у відповідь дратуються, переживають почуття провини перед оточуючими і часто губляться між тим, що треба робити, як це буде виглядати з боку, і тим, що дійсно може допомогти зупинити істерику.
1. Демонструйте байдужість
Коли дитина закочує істерику в громадському місці, ми часто відчуваємо себе ніяково, що може провокувати нашу злість і роздратування.
Повірте, що оточі зовсім не вважають вас поганою матір’ю або батьком, вони в такій ситуації швидше співчувають. Якщо ви не будете звертати уваги на капризи дитини, це може виявитися набагато більш ефективним, ніж якщо ви будете злитися. Найчастіше діти вередують, виключно щоб привернути вашу увагу.
2. Назвіть почуття дитини
Маленьким дітям дуже складно зрозуміти, що з ними відбувається. Вони ще не знайомі з власними почуттями, і їм самим складно їх витримувати. Важливо, щоб ви допомогли дитині дати назву переживанням: «Ти зараз сердишся через те, що я не купив (а) тобі іграшку, яку ти дуже хотів».
Висловіть співчуття і розуміння. Наприклад, ви можете сказати, що теж злі, коли не одержуєте те, що хочете. Але злитися можна по-різному, не всі форми вираження почуттів красиві, корисні і дієві.
3. Включайте дитину у боротьбу з істерикою
Істерика – знак того, що дитина не справляється зі своїми почуттями. Важливо розуміти, що вона не просто намагається таким чином досягти мети, але дійсно відчуває емоційну напругу. Це допоможе не дратуватися, а об’єднати свої зусилля в боротьбі з істерикою.
Придумайте разом з дитиною жартівливу назва того, що з ним відбувається: на нього напала злючка, прийшла тітка Істерика. Це дозволить дитині переключити свою увагу і побачити у Вас рідну людину замість кривдника.
4. Не поспішайте говорити «ні»
Запобігти дитячі істерики набагато легше, ніж їх зупиняти.
Багато батьків кажуть« ні »занадто швидко, що може миттєво довести дітей до точки кипіння».
Показуючи дитині, що Ви на його боці, Ви зможете запобігти конфлікту. Наприклад, ви можете сказати: «Я хотів (ла) би купити тобі цю іграшку, але, на жаль, вона занадто дорога». Таке пояснення власної позиції набагато краще, ніж коротке «ні».
5. Запропонуйте альтернативу
Проаналізуйте поведінку дитини і ті ситуації, в яких вона зазвичай починає вередувати, і заздалегідь промовляти можливі наслідки. Наприклад, якщо Ви збираєтеся в магазин і знаєте, що дитина може почати вимагати купити іграшку і закочувати істерику через ваші відмови, домовтеся, що ви обидва будете робити в цій ситуації.
Наприклад: «Я збираюся в магазин. Я можу взяти тебе з собою, але тільки з умовою, що ти не будеш просити, щоб я тобі щось купила, сьогодні у мене немає такої можливості».
«Якщо ти все-таки почнеш вередувати, мені доведеться більше не брати тебе з собою в магазини (ми з тобою не підемо в кіно, як хотіли, і так далі)».
Таким чином Ви не тільки зможете убезпечити себе від дитячої істерики, але і навчіть дитину розуміти причинно-наслідкові зв’язки власної поведінки і робити перші важливі вибори.
6. Направляйте енергію дитини в інше русло
Організм дитини відповідає на стрес архаїчної реакції боротьби або втечі. Тому іноді, щоб запобігти кризі, можна запропонувати йому альтернативу у вигляді спортивних ігор. Стрибки, танці, гра в догонялки дозволяють вивільнити енергію, накопичену для реалізації стресової реакції.
7. Дозвольте дитині загладити провину
Дитина може відчувати себе жахливо після того, як зробить щось погане. І це вже саме по собі покарання. Якщо Ви дозволите дитині зробити щось, символічне для її провини, тим самим Ви невербально повідомете, що вона дійсно була неправа, але що Ви готові прийняти вибачення, – це дозволить Вам обом рухатися далі.
