Чому не можна чистити вуха ватяними паличками

Звична гігієнічна процедура насправді може бути дуже небезпечна!

Ви здивуєтеся, коли дізнаєтеся, що вушну сірку взагалі-то прибирати не можна. А в разі її накопичення варто звернутися до лікаря, щоб він професійно і без шкоди для здоров’я прибрав так звану сірчану пробку.

Напевно, для всіх цілком звична і знайома ситуація – після ванни, розпарені і задоволені, озброївшись ватною паличкою (при цьому ще деякі і очі замружують від зусилля), прочищаєте свої вушка.

Причому намагаєтеся глибше прочистити вушні канали, щоб прямо скрипіли. На хвилину вам навіть здається, що ви стали краще чути. Насправді така гігієнічна екзекуція може привести до втрати слуху.

Розповідаємо чому. По-перше, процедура чистки проходить наосліп – ви ж не бачите, наскільки глибоко проникає паличка, і орієнтуєтесь виключно на свої відчуття. По-друге, ви не очищаєте, а, навпаки, проштовхувати вушну сірку ще глибше. Це загрожує тим, що вона просто прилипне до барабанної перетинки і навіть лікаря буде важко її прибрати без необхідних інструментів.

А якщо мимоволі здригнеться рука? Згадайте, як при чищенні вух іноді здригаєтеся від різкого болю. Це ви докопалися до чутливої ​​барабанної перетинки з масою больових закінчень. І якщо ви завдасте їй шкоди, то можете втратити слух.

Так як же чистити вушка? Чи не бігати ж кожного разу до лікаря.

Можна використовувати старий бабусин метод – звертаємо з шматочка бинта мініатюрний рулончик, змочуємо його в спеціальному розчині для вушок (до речі, це може бути 3-процентний перекис водню) і акуратно миємо в вушному каналі. Через півгодини вирушаємо в душ, невеликий напір води з душової лійки направляємо до вух – розчинена сірка сама стече по слуховому проходу. Потім акуратно промокаємо зовнішню частину вуха і вушну раковину ваткою. І все, і ніяких травм.

You cannot copy content of this page