Народне свято східних слов’ян Ніч на Івана Купала відзначається з 6 по 7 липня. Раніше існувало повір’я, що в цей час духи землі, води і вогню говорять з людьми.
Від князя Ігоря до козаків.
На це свято було прийнято розпалювати великі багаття, біля яких розгорталися гуляння: влаштовували загальну трапезу, вели хороводи, співали пісні та танцювали. Одним з основних обрядів вважалося перестрибування через купальське вогнище.
Вважалося, що той, хто стрибне три рази, весь рік буде здоровим, благополучним, щасливим і вдалим, хто спіткнеться – захворіє, а якщо ногою розвороте вогонь, то в родині чекають негаразди. Хлопці з дівчатами стрибали через багаття разом для закріплення своїх почуттів.
Крім того, існувало повір’я, що купальське вогнище знищує все зло – хвороби, нещастя, злидні, тому в нього кидалистарий одяг. Після стрибків через багаття починалося масове купання. Слов’яни вірили, що в ніч напередодні свята водойми залишають водяні і русалки, тому можна безбоязно купатися у них аж до Ільїна дня.
І жінки, і чоловіки в ніч на Івана Купала плели купальський вінок з ромашкою, звіробоєм і полином. Вважалося, що такий вінок буде цілий рік оберігати господаря, коли повісити його над входом. Крім того, в це свято дівчата ворожили на судженого.
