Марина заплющила очі та вперше за довгий час не уявляла нічого. Ні моря, ні зеленої кімнати. Тільки порожню валізу на ліжку сина…
У дверному отворі з’явився Єгор. Гострі плечі під розтягнутою футболкою, баси в розхлябаних навушниках,
— Ти мені що казав, коли знайомитися мене вів, га? «Не хвилюйся, мама прийме будь-який мій вибір». Але те, що відбувається зараз — це зовсім не про прийняття. Взагалі ніяк. Ні з якого боку й ні з якою натяжкою
— Женю, не хвилюйся, все буде добре, — знову намагався заспокоїти наречену Михайло. Але
І чому в цьому житті все так складно…
– Олю! Що за безлад у нас у коридорі? – Чоловік штовхнув пакет, який
-Матусю, ти знову не дивилася ваш з Надійкою серіал! – почав він з порога. – Може, ти на щось образилася? Надія мені сказала, що вчора перед сном вона зайшла до тебе в кімнату, а ти стояла біля вікна, і їй здалося, що ти плачеш.
Любов Василівна сиділа на ліжку і сумно дивилася у вікно. Раптом двері відчинилися і
– Сашо, ти чому не сказав, що гроші батькам віддав? Знаєш, як на мене зараз дивились у магазині? – Запитала дружина. – А це не батькам, – відповів Сашко, – Мене Сергій з Костею покликали з’їздити в Одесу, тож я за свою путівку заплатив. Вона не могла в це повірити
– Ви здаватимете гроші чи ні? Скільки можна вас чатувати? Тільки ви та Єгорови
– Ну, окремо, так окремо, живіть хто вам не дає
Дочка Тетяни вийшла заміж кілька років тому. Купити молодим квартиру батьки не могли, а
– Наступного разу все ж таки я сама сидітиму з онукою, – заявила Поліна Юріївна дочці. – Вам вигідніше мені заплатити, ніж свасі! Мені їхати не треба, живу поруч, через дорогу, вам дешевше обійдеться
– Ну, ти ж не хочеш, тому довелося дзвонити їй. – Я не хочу?!
– Я не дорікаю, мамо! Я констатую факт! Ви виростили паразита, який ніколи не буде працювати, тому що ви завжди підкладаєте їй соломку! – А мені ви навіть килимок під ноги не кинули, коли я падала
– А як же ми? – розгублено промовив батько. – А хто возитиме маму
– Виганяєш матір надвір? На старість років? – Ніхто тебе не виганяє. У тебе є квартира, яку ти здаєш. Я просто говорю, що наше спільне проживання стало токсичним…
– Виганяєш матір надвір? На старість років? – Ніхто тебе не виганяє. У тебе
– Ви Тамара? Заберіть вашого чоловіка! Мені він більше не потрібний!
Чоловік мій Іван пішов весною, коли черемха зацвіла. А повернувся восени, коли від тієї

You cannot copy content of this page