Liudmila

– Ти навіть не уявляєш, як сильно мене тепер дратує твоя сірість і посередність, – сказав Андрій, блискаючи очима. – Мені не потрібна сіра миша, я заслуговую на

– Мамо, мене Костя покинув! – Таня плакала в слухавку. – Чудова новина! – Вирвалося в Алли, – нарешті ти прокинешся, і почнеш нове життя. – Ти що

– Бабуся заповіла мені квартиру! Ти що твориш, мамо? – розлючено кричав Ігор на Світлану Миколаївну. – Ти що задумала? Виставити мене дурнем, який нічого не пам’ятає? –

Дванадцять років тому я ухвалила нелегке рішення — вирушила на заробітки за кордон. Ми з чоловіком почали будувати будинок, вже звели перший поверх, та придбали основні будматеріали, але

Мені нещодавно виповнилося п’ятдесят років, але відчувала я себе набагато старше. Втома накопичилася, здавалося, до краю. Життя моє було не з легких – вдовою я залишилося рано, з

Оксана вийшла заміж у двадцять два роки з великого кохання. З Олексієм вони були ровесниками, тому, крім того, що вчилися, ще встигали й працювати. Жили вони окремо, винаймали

Проїжджаючи вулицею, брат вирішив заглянути до сестри Галини. Однак, під’їхавши до воріт, він з подивом витріщився на купу гілок, і розпиляний на цурки стовбур берези. Сестра у вицвілій

Я мріяла про те, що одного разу вийду заміж за хорошу людину, яка мене забезпечуватиме. Однак роки йшли, а багатий кавалер не знаходився. Точніше, взагалі не було такого

– Ви все це планували, так? – голос Оксани дзвенів від люті. Вона стояла посеред просторої вітальні, її руки були стиснуті в кулаки, а обличчя палало від обурення.

Я вже на пенсії. За сорок років шлюбу ми із чоловіком стали двічі батьками. Синові зараз тридцять дев’ять років, а дочці тридцять п’ять. У них уже свої сім’ї.