Liudmila

Аліна запізнювалася на цю безглузду ділову вечерю. Таксі потрапило в тягнучку, вона психувала на задньому сидінні, поглядаючи на годинник. У ресторані на неї чекали важливі клієнти, а вона

– Отже, домовмося по-доброму! Ти віддаєш мені половину квартири, і ми розходимося мирно, – Стас поклав руки на стіл, і нахилився вперед. – Половину бабусиної квартири? – Аніта

– Ромо, ти не проти, якщо моя мати деякий час поживе з нами? – Чоловік дивився на Настю, і нічого не розумів. – А що сталося? Чоловік її

– Ганна, ти зовсім з розуму вижила? – голос бабусі звучав так, наче її серце розкололося на частини. – Заручини? Та ти молодша, тобі не належить першою заміж

Володимир був єдиним сином у Лариси Миколаївни. Вона відрізнялася суворістю і вимогливістю, і завжди вважала, що її Вовчику потрібно більше уваги та турботи, ніж будь-кому іншому. Тому мати

– Що робити? Я не хочу жити з цією Варкою! – сказала Софія Петрівна. – Тоді вихід лише один, – відповіла подруга. – Він мені теж не подобається!

– Та зрозумій ти нарешті! Я не збираюся жити з твоєю старою матір’ю! – Олег роздратовано жбурнув у валізу чергову сорочку. – Та й ти постійно нагадуєш мені

– Давай по-чесному, Ганно! Продамо будинок, і поділимо гроші порівну, – мати присіла на край старого крісла, оглядаючи простору вітальню. – Ти ж розумієш, що так буде справедливо.

– Мені набридло все це! Знаєш, я зрозумів, що не готовий до сім’ї! – Заявив чоловік. – Сергію… – прошепотіла Віка, заколисуючи однорічного сина Мишка. – І що

– А ти не боїшся ось так одразу на мужика насідати? Адже злякаєш, втече від тебе! -У сенсі, злякаєш? – Ну, ви ж тільки-но жити разом стали, а