Liudmila

– Мамо, мене Костя покинув! – Таня плакала в слухавку. – Чудова новина! – Вирвалося в Алли, – нарешті ти прокинешся, і почнеш нове життя. – Ти що

– Бабуся заповіла мені квартиру! Ти що твориш, мамо? – розлючено кричав Ігор на Світлану Миколаївну. – Ти що задумала? Виставити мене дурнем, який нічого не пам’ятає? –

Дванадцять років тому я ухвалила нелегке рішення — вирушила на заробітки за кордон. Ми з чоловіком почали будувати будинок, вже звели перший поверх, та придбали основні будматеріали, але

Мені нещодавно виповнилося п’ятдесят років, але відчувала я себе набагато старше. Втома накопичилася, здавалося, до краю. Життя моє було не з легких – вдовою я залишилося рано, з

Оксана вийшла заміж у двадцять два роки з великого кохання. З Олексієм вони були ровесниками, тому, крім того, що вчилися, ще встигали й працювати. Жили вони окремо, винаймали

Проїжджаючи вулицею, брат вирішив заглянути до сестри Галини. Однак, під’їхавши до воріт, він з подивом витріщився на купу гілок, і розпиляний на цурки стовбур берези. Сестра у вицвілій

Я мріяла про те, що одного разу вийду заміж за хорошу людину, яка мене забезпечуватиме. Однак роки йшли, а багатий кавалер не знаходився. Точніше, взагалі не було такого

– Ви все це планували, так? – голос Оксани дзвенів від люті. Вона стояла посеред просторої вітальні, її руки були стиснуті в кулаки, а обличчя палало від обурення.

Я вже на пенсії. За сорок років шлюбу ми із чоловіком стали двічі батьками. Синові зараз тридцять дев’ять років, а дочці тридцять п’ять. У них уже свої сім’ї.

Моя дружина була змушена виїхати за кордон на роботу. Лише п’ять років вона була на заробітках, але ми постійно підтримували спілкування через телефонний зв’язок. Щороку дружина приїжджала додому